Сказати, що Мона Каваї мила, було б применшенням; вона захоплююча в усіх відношеннях, і вона це знає. У школі до неї залицяються як хлопці, так і дівчата, і вона люб'язно приймає це як природну реакцію на її нестримну чарівність. Доти, доки не зустрічає Медаку Куроїву, хлопця, який, здавалося б, має імунітет до її непереборної харизми. Вона з усіх сил намагається заговорити з ним і навіть підвищує рівень своєї чарівності, але що б вона не робила, Мона не може стерти похмурість з обличчя Куроїви.
